14 жовтня 2026 року на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася зустріч студентів з французьким журналістом, оператором та фотографом телеканалу LCI Вансеном Вартнером. Захід, організований колективом кафедри зарубіжної преси та інформації, об’єднав слухачів навколо обговорення викликів воєнної журналістики, етичних дилем під час висвітлення війни.
Вансен Вартнер має значний досвід роботи в гарячих точках. У його професійному доробку – документальні фільми про російсько-українську війну, ізраїльсько-палестинську війну та роль «Ісламської держави» в Іраку. Крім того, журналіст публікував фоторепортажі із Сирії, Курдистану, Кот-д’Івуару, Французької Ґвіани, Кенії, Сенегалу, Єгипту, Трансйорданії, Косова та інших країн, висвітлюючи соціальні, політичні й екологічні проблеми.
Свій шлях у журналістиці Вансен розпочав доволі пізно – у 35 років, змінивши роботу у відділі комунікацій автомобільної компанії на професію фотокореспондента. Сьогодні він працює переважно оператором. За час роботи в Україні журналіст здійснив понад 20 відряджень. Востаннє він відвідав країну у вересні. Головним завданням його візитів було висвітлення масованих російських атак на Київ і ситуації на різних фронтах війни.
Відповідаючи на запитання студентів про те, що вразило його найбільше, журналіст назвав спротив українського народу. «Ми бачимо, що великі міста, такі як Київ, стають постійними мішенями масованих бомбардувань. Люди виснажені, їм важко спати ночами через тривоги, але вони продовжують тримати удар. Мене найбільше вражає ця стійкість українців», – наголосив Вансен Вартнер.
Водночас, як зазначив Вансен, умови роботи медійників на фронті суттєво ускладнилися через нові безпекові загрози. За його словами, через високі ризики журналісти втратили колишню свободу пересування й тепер змушені працювати на значно більшій відстані від лінії зіткнення. Сьогодні їхня робота поблизу фронту можлива виключно в супроводі військових та на їхньому транспорті.
Окремою темою зустрічі стало питання відповідальності та військової цензури. Майбутні журналісти дізналися, що матеріали обов’язково узгоджують із військовими ще в Україні. Як розповів Вансен, командири рідко вимагають вирізати значні частини сюжету, адже досвідчені оператори самі розуміють межі дозволеного – наприклад, не знімають обличчя бійців чи екрани моніторів. «Будь-який кадр може викрити позицію, тому ми дуже обережні. Жоден танк, зброя чи військовий транспорт не повинні потрапити до репортажу. На самому початку війни мої колеги зняли те, що було заборонено, і через це втратили дозвіл на відвідування України», – навів показовий приклад спікер.
Найбільш дискусійним питанням, яке змусило студентів переосмислити класичні журналістські стандарти, став баланс думок. Вансен Вартнер наголосив, що майбутнім фахівцям важливо розуміти ключову вимогу професії – спиратися на різнобічні джерела інформації. Щоб об’єктивно висвітлювати події, редакція повинна збирати факти з різних джерел, перевіряти їх і давати слово всім учасникам процесу. Спікер закликав студентів пам’ятати, що міжнародна преса прагне зберігати професійний нейтралітет: не ставати на чийсь бік, а неупереджено висвітлювати різні погляди, щоб аудиторія могла отримати максимально повне уявлення про події.
Досвід Вансена Вартнера дає змогу краще зрозуміти реалії роботи редакцій: як французькі медіа планують бюджети на відрядження, дотримуються балансу думок і стикаються з викликами пропаганди. Цей діалог допомагає студентам позбутися ілюзій і сформувати зріле, об’ємне уявлення про те, як західні редакції працюють у кризових умовах.
Ексклюзивним коментарем поділився доцент кафедри зарубiжної преси та iнформацiї факультету журналістики Юрій Мельник. Він наголосив, що дуже необхідно переймати досвід у представників потужних іноземних медіашкіл. «Для студентів важливо отримувати не лише теоретичні знання, а й чітке розуміння того, що означає працювати в іншій країні для свого медіа. Такі зустрічі допомагають побачити професію зсередини: зрозуміти, на що варто звертати увагу, яких помилок уникати та як підготувати себе до роботи в міжнародному середовищі. Наша мета – щоб студенти могли знайти професійні та конкретні відповіді на свої запитання. Саме такого практичного досвіду й розуміння професії ми хочемо дати нашій молоді», – підсумував Юрій Мельник.
Ганна Дмитрів
