3 червня 2026 року на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася презентація книги «Українська публіцистика: люди волі та чину» – другого видання серії, започаткованої збіркою «Українська публіцистика: люди боротьби й ідеї», яка вийшла друком у 2025 році. Книга є збіркою політичних портретів українських публіцистів, які стали взірцями для наступних поколінь українців та зробили вагомий внесок у формування національної свідомості. Серед постатей, представлених у виданні, – Євген Маланюк, Василь Стус, Степан Бандера, Володимир Старосольський, Михайло Грушевський та Осип Назарук.
Редактори та відповідальні за випуск: доцентка кафедри української преси факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Галина Яценко, заступник декана з наукової і навчально-методичної роботи, доцент кафедри медіариторики та мовної комунікації факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Яценко.
Особливістю видання є те, що воно стало результатом співпраці викладачів і студентів факультету журналістики. Книга є бакалаврським проєктом студентів факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка: Аліни Боровської, Меланії Голембйовської, Анни Бронгель, Дарії Бутилкіної, Соломії Михайлюньо та Павла Гаврилка.
Презентація розпочалася зі вступного слова доцентки кафедри української преси факультету журналістики Галини Яценко, яка закликала присутніх хвилиною мовчання вшанувати пам’ять полеглих Захисників і Захисниць. Під час виступу вона підкреслила важливу роль книги у формуванні національної ідентичності. «Ця книга – не про минуле. Вона про майбутнє. Ми прагнемо, щоб історії цих публіцистів надихали молоді покоління та допомагали їм зрозуміти, заради чого ми сьогодні боремося і заради чого живемо», – зазначила Галина Яценко.
Видання засвідчує, що українська публіцистика була не лише способом висловлення думок, а й інструментом боротьби за свободу та незалежність. Особливість книги полягає в тому, що вона поєднує історичний контекст із аналізом публіцистичної спадщини діячів, чиї ідеї залишаються актуальними й сьогодні. У книзі представлені постаті, які по-різному, але однаково наполегливо працювали задля української справи. Серед них – Євген Маланюк, знаний як «імператор залізних строф», який у своїй творчості та публіцистиці осмислював причини українських поразок і шляхи державотворення. Василь Стус постає як символ незламності духу та боротьби за людську гідність в умовах радянських репресій. Степан Бандера представлений не лише як політичний діяч, а й як автор текстів, присвячених національно-визвольній боротьбі та ролі української державності. Окрему увагу автори приділили Володимиру Старосольському – правнику, публіцисту та громадському діячеві, який розвивав ідеї української політичної думки. У збірці також висвітлено постать Михайла Грушевського – історика й державника, чиї публіцистичні праці сприяли формуванню модерної української нації. Доповнює цей перелік Осип Назарук – журналіст, письменник і громадський діяч, який через свої тексти популяризував українську історію та національні цінності.
Однією зі співавторів проєкту стала студентка Анна Бронгель, яка досліджувала публіцистичну спадщину Осипа Назарука. Про те, як робота над збіркою трансформувала ставлення Анни до української історії та публіцистики, вона розповіла в ексклюзивному коментарі для нашого медіа. «Я ніколи так глибоко не занурювалася в контекст української публіцистики. Коли я долучилася до роботи над цією книгою, яку нам запропонувала написати Галина Яценко, то отримала досвід, за який надзвичайно вдячна. Я дізналася про українських публіцистів набагато більше, ніж можна знайти у Вікіпедії. У збірці є відомі публіцисти, але я писала саме про Осипа Назарука і він – маловідомий, так само як і Володимир Старосольський, про якого писав мій колега. Усі ці особистості важливі для українців, про такі постаті мають знати усі», – поділилася Анна Бронгель.
Своїми враженнями від роботи над виданням поділився заступник декана факультету журналістики з наукової і навчально-методичної роботи Андрій Яценко. Працюючи над книгою, він мав на меті не лише висвітлити постаті українських публіцистів, а й сприяти осмисленню читачами історичних причин сучасної російсько-української війни. «Я б хотів, щоб люди зрозуміли, чому сьогодні триває війна росії проти України. Відповіді на ці запитання були озвучені ще багато десятиліть тому в працях і словах тих публіцистів, яких ми сьогодні презентуємо», – наголосив Андрій Яценко.
Про значення видання для факультету та його зв’язок із сучасною боротьбою України наголосив декан факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, доцент Мар’ян Лозинський. «Сьогодні у цій авдиторії ми краще пізнали історію не тільки української публіцистики, а й нашої держави. Я хотів би щиро подякувати студентам, які є гордістю факультету журналістики, а також науковим керівникам – Галині Яценко та Андрію Яценку, за те, що вони вдруге відроджують українську публіцистику. І ці хвилини занурення в історію України XX століття заслуговують великого схвалення. Дуже важливим є те, що ця праця присвячена сьогоднішній болючій темі російсько-української війни. Це є вкладом у перемогу, якої ми всі прагнемо та за яку сьогодні борються наші Захисники та Захисниці», – підкреслив Мар’ян Лозинський.
Ексклюзивно для сайту «МедіаКІТ» доцентка кафедри української преси факультету журналістики Галина Яценко поділилась інсайтами щодо третьої частини: «Продовження буде! Наші молоді автори вже апробували видання ще до його виходу у колі своїх друзів. Їх вразила не тільки жертовність цих персоналій, національні концепти публіцистики, але також заінтригували цікаві факти: Василь Стус двічі писав прохання про відмову від радянського громадянства, Осип Назарук відсудив у нобелівського лауреата Генрика Сенковича 300 злотих за образу честі «українського студентства», завдяки блискучим промовам на судових процесах над оунівцями Володимир Старосольський отримав друге ім’я – «заклинач вужів», через пожежу в будинку Михайла Грушевського внаслідок обстрілу більшовиків загинула не лише його мати, а й згоріла «московська орієнтація в його кабінеті», Степан Бандера був засуджений «шестикратно на досмертну тюрму і кільканадцять літ», але у в’язниці організував освітні курси для в’язнів та хор. Євген Маланюк мав прекрасне почуття гумору ‒ він порівнював свою емігрантську долю з долею Одіссея».
Наприкінці презентації сюрпризом для авдиторії став виступ Дарія Антонюка – талановитого скрипаля зі Львова. У тандемі зі своїм класичним інструментом він зумів створити особливу атмосферу та подарувати присутнім кілька хвилин емоційного занурення.
Презентація книги «Українська публіцистика: люди волі та чину» стала не лише підсумком тривалої дослідницької роботи студентів і викладачів, а й майданчиком для розмови про постаті, чиї ідеї та тексти залишаються актуальними й сьогодні. Учасники заходу мали нагоду по-новому поглянути на українську публіцистику та її роль у формуванні національної свідомості. Видання вкотре нагадало, що історія української думки складається з голосів людей, які не боялися відстоювати свої переконання. Саме тому звернення до їхньої спадщини залишається важливим не лише для дослідників, а й для молодого покоління, яке сьогодні творить нову сторінку української історії.
Кароліна Гавриленко, Надія Подзелінська
