28 вересня 2026 року в лабораторії «Контент і технології» відбулася зустріч студентів факультету журналістики з редакторкою медіа «Новини здорової людини» Іриною Кравець. Під час зустрічі говорили про те, як журналісту працювати з текстом, знаходити теми для матеріалів, готувати інтерв’ю та перевіряти інформацію перед публікацією.
Ірина Кравець – випускниця факультету журналістики Львівського університету. У медіа вона прийшла ще під час навчання: спочатку проходила університетську практику та писала новини. Згодом почала працювати з відео, а після зміни редакційної команди поступово перейшла до редакторської роботи, а зараз журналістка відповідає за контент медіа та його редакційну роботу.
Під час зустрічі говорили про початок тексту і заголовки. Перші абзаци мають одразу показувати про що матеріал і зацікавлювати читача. Заголовок має бути зрозумілим, конкретним, відповідати змісту і водночас чіпляти увагу. Важливою частиною зустрічі стала розмова про просту мову в журналістиці. Майбутні журналісти обговорили, чому в медійних текстах варто уникати канцеляризмів, складних конструкцій та зайвих слів. Текст не повинен нагадувати офіційний документ – його завданням є передати інформацію так, щоб читач легко її зрозумів.
Під час воркшопу студенти також працювали з конкретними прикладами матеріалів медіа. На їх основі говорили про те, як вибудувати текст, що варто залишати в матеріалі, а від чого краще відмовитися. Окрему увагу приділили роботі редактора, який має дивитися на текст не лише як його автор, а й як читач.
Спікерка також порадила студентам знайти власну тему, яка буде цікавою саме їм. На її думку, це допоможе не втрачати мотивацію навіть у складні періоди професійного шляху. «Якщо хочете залишатися в журналістиці та працювати з текстом, шукайте свою тему для душі. Тоді вам буде легше пережити складні часи, коли з’явиться зневіра», – наголосила Ірина Кравець, звертаючи увагу на важливість власної зацікавленості у професії.
Ще одним важливим питанням стала робота з інтерв’ю. Під час підготовки розмови журналісту важливо заздалегідь продумати тему, формат і майданчик для публікації. Водночас не варто будувати всю розмову лише навколо запитань, на які вже є відповіді у соціальних мережах чи відкритих джерелах. Під час інтерв’ю журналіст має уважно слухати героя та реагувати на його відповіді. Якщо виникають сумніви щодо дат, подій чи інших деталей, інформацію потрібно уточнювати ще під час розмови. Після інтерв’ю факти, цифри та дати також необхідно перевіряти. Окремо на зустрічі говорили про інтерв’ю з людьми, які пережили важкий досвід. Редакторка наголосила, що в таких розмовах не варто поспішати. Можуть виникати паузи чи емоції, і тоді важливо не тиснути на людину заради матеріалу. Увагу приділили й етичній стороні роботи журналіста. Перед публікацією матеріалу потрібно оцінювати не лише його інформаційну цінність, а й можливі наслідки для людини, про яку розповідає журналіст. Особливо це важливо під час роботи з темами війни, втрат, пам’яті та особистого досвіду.
Один із прикладів, який розглянули під час зустрічі, – проєкт «Молодість на війні», створений у співпраці медіа та фонду «1991». У ньому зібрані історії військових, які пішли на війну у молодому віці. Основою проєкту стали фотографії, зроблені самими військовими, та короткі тексти про героїв.
Під час розмови зі студентами Ірина Кравець також поділилася власним баченням того, як журналісту варто ставитися до результатів своєї роботи. Зокрема, вона розповіла про ситуації, коли матеріал може не отримати очікуваної реакції аудиторії. «Для кожного матеріалу знайдеться свій читач. Якщо тема справді болить і вона важлива для суспільства, про це обов’язково треба писати, навіть якщо текст не збере мільйонних охоплень», – зазначила Ірина Кравець, наголосивши, що суспільна важливість матеріалу не завжди вимірюється кількістю його переглядів.
Формат проєкту поєднує фотографію та коротку історію людини. Саме така подача дозволяє не перевантажувати матеріал текстом і водночас показати героя через його власний досвід. Під час зустрічі студенти розглянули цей приклад як один із варіантів роботи з людськими історіями та візуальним контентом.
Ще говорили про те, як журналісту знайти свою тему. У роботі важливо не лише виконувати редакційні завдання, а й знаходити напрям, який справді цікавить самого автора. Саме такі теми можуть стати основою для глибших матеріалів, інтерв’ю та власних журналістських проєктів. Під час воркшопу майбутні журналісти мали можливість не лише послухати про роботу редакції, а й розібрати реальні приклади матеріалів. Такий формат дозволив побачити, як журналістський текст змінюється від моменту пошуку теми до його редагування та публікації.
Під час заходу студенти мали можливість поспілкуватися зі спікеркою та поставити запитання про журналістику й професійний розвиток. Своїми враженнями поділилася студентка третього курсу Вероніка Струтинська. «Мені дуже сподобалася зустріч, було цікаво послухати Ірину Кравець та дізнатися більше про журналістику з практичного боку. Особливо сподобалося, що вона ділилася власним досвідом і давала поради, які справді можуть бути корисними для студентів у майбутній професії», – розповіла Вероніка Струтинська.
Зустріч стала можливістю для студентів ближче познайомитися з практичною стороною професії та побачити, як знання, отримані під час навчання, використовують у реальній роботі медіа.
Маріанна Хапко, Анна Хандоняк
