Як говорити про війну – щиро чи стримано? Як чути військових як людей із власними історіями, болями і надіями? 28 травня студенти факультету журналістики зустрілися з військовослужбовцями 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, аби поговорити не про суху статистику і короткомовні факти, а про живу реальність фронту. У центрі обговорення – теми, що формують глибоке розуміння війни: побут «на нулі», складнощі комунікації військових і цивільних, важливість психологічної підтримки, яку не завжди видно, але яка часто є вирішальною.
Спікери події – офіцер відділення цивільно-військового співробітництва 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила молодший лейтенант Андрій Вітрів і військовослужбовець другого механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Олександр Репецький – поділилися особистим досвідом, звернули увагу на те, як (і чому) журналістам слід розповідати про війну. Це був діалог без бар’єрів – відвертий, глибокий і професійно важливий.
Фінальним акордом зустрічі стали літературні читання і музичний виступ Андрія Вітріва. Звук дримби – гуцульського інструменту – линув аудиторією, залишаючи по собі те, що неможливо виміряти словами: промовисту тишу, палку гордість.
Цього дня студенти набули не просто корисний досвід, а й прийняли виклик, як майбутні журналісти. Писати про війну – означає відчувати відповідальність за кожне слово, здобувати знання і формувати журналістську етику, аби будувати мости між окопами та редакціями.
Підготувала Вікторія Атаманчук
Фото: Ірина Бондаренко
