Сьогодні на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка панувала особливо сумна, але водночас зворушлива атмосфера. Духовенство, викладачі й студенти зібралися, щоб вшанувати пам’ять талановитого педагога, науковця, Захисника України Богдана Маркевича, який рік тому віддав своє життя, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави.


Протягом заходу прозвучали слова вдячності й скорботи, а також спогади про наукову та педагогічну діяльність Богдана Маркевича. Його щирість, любов і відданість роботі назавжди залишаться у серцях рідних, друзів, колег та студентів.


Вшанування пам’яті розпочалося із молитви – Панахиди. Спільну молитву очолив священник храму Святого Климента Папи Львівської архиєпархії УГКЦ отець Роман Гнатів. Наприкінці отець Роман звернувся до всіх присутніх зі словом.
«Сьогодні ми згадуємо Героя-Воїна Богдана – того, кого ви знали, з ким не раз спілкувалися, того, хто залишив свій слід у вашому серці. Я довго думав, але все ж вирішив, що нехай сьогодні говоритиму не я, але нехай промовлятиме ваше серце. Коли ми молитимемось за Воїна Богдана, коли згадуватимемо його, коли проходитимемо коридорами факультету й бачитимемо його фотографії поруч із портретами інших Героїв, нехай це стане своєрідним лакмусовим папірцем для нашої душі й нашого сумління. Як я живу? Чи не соромно мені дивитися у ці очі з портретів? Чи справді я продовжую їхню боротьбу? Нехай наше серце знайде відповідь у молитві», – наголосив священник.

Декан факультету журналістики Мар’ян Лозинський підкреслив, що саме завдяки мужності та жертовності наших Захисників ми можемо спокійно навчатися та працювати в рідній країні.
«Богдан Маркевич віддав своє життя за нас, віддав своє життя за Україну. І дуже хотілося, щоб він був крайнім, щоб більше нікого не спіткала така доля. Наш обов’язок – пам’ятати усіх наших Захисників і Захисниць. Портрети дев’яти наших випускників повинні нагадувати нам про те, що вони й далі з нами у наших справах і здобутках. Богдан Маркевич був прекрасним викладачем і дуже доброю людиною. Таких людей, на жаль, Бог забирає до себе. Ми не можемо зрозуміти, чому так відбувається, адже людський розум цього ніколи не зрозуміє», – зазначив Мар’ян Лозинський та передав слово своєму заступнику Андрію Миколайовичу Яценку.

Андрій Яценко закцентував не тільки на щирості та доброті Богдана Маркевича, а й на його наукових здобутках.
«Кожен, хто згадує Богдана, окреслює його таким ключовим словом – світлий. Він насправді таким був, і таким ми його пам’ятатимемо. Я сьогодні хотів би додати й інші ключові слова – інтелігентний, вдумливий науковець. У нього було досить багато фахових публікацій, а також тез у нашому збірнику. У полі зору молодого науковця були тексти переважно широкого формату – лонгріди. Теми, над якими він працював, були дуже цікаві. Читаючи їх, я відзначив для себе його особливий індивідуальний стиль. Богдан завжди звертався до найсучасніших джерел та дослідників. Він прекрасно володів іноземною мовою. Наприклад, з семи позицій вказаної літератури п’ять – це матеріали англійською мовою. Ще одне ключове слово про нього – це уважний. Він був уважний до всіх і до всього. В останніх тезах нашого щорічного збірника за 2023 рік під назвою «Жанри мультимедійних текстів» Богдан Михайлович аналізує подкасти своїх колег з факультету. Сьогодні Богдан Маркевич став героєм в історії про незламність та подвиг українців», – сказав Андрій Яценко.

Своїми спогадами про Богдана Маркевича поділилася голова студентської ради факультету журналістики Віра Шелепило.
«Богдан Михайлович справді був моїм викладачем-практиком. Уже з першого заняття він умів закохати студентів в українську мову, захопити правописом і риторикою. Про нього неможливо згадувати без усмішки. Про Богдана Маркевича розповідатимуть майбутнім студентам факультету, які, на жаль, не матимуть можливості потрапити до нього на пару. Проте пам’ять про Богдана Михайловича житиме вічно. Я вас закликаю пам’ятати, згадувати та відвідувати його на Марсовому полі. Я впевнена, що він бачить, як ми його любимо і досі чекаємо на парі»,- наголосила Віра Шелепило.

Опісля усі присутні переглянули фільм пам’яті Богдана Маркевича, в якому колеги та студенти поділилися власними спогадами про Світлу Людину та відданого Захисника України, який назавжди залишиться у наших серцях.


Підготувала Ярина Домашовець та команда сайту «МедіаКІТ»













